27 сентября 2013 г.

Никола Калинич

«Намагаюся виправдовувати довіру босів
і тренерського штабу команди»

Хорватський нападник дніпропетровців розповів про своє становище в команді та прийдешній матч із «Чорноморцем».

- Ніколо, в недавньому матчі, проти запорізького «Металурга», ви двічі відзначилися. Скажіть, задоволені своєю грою?

- Звісно, задоволений. Давно вже не грав, останній раз у складі «Дніпра» виходив ще в Києві, проти «Динамо». Тоді отримав незначне ушкодження, відтак поїхав грати за національну збірну на матч із південнокорейцями. Там ситуацію з травмою тільки погіршив. Також ще додалася величезна втома, яка накопичилася після довгих перельотів із Сеулу. І вийшло так, що відновився лише зовсім недавно.

- Чому так рідко граєте з перших хвилин? У вас щось нечасте зі здоров’ям чи це особисте рішення тренера?

- Не знаю, чому так виходить. У мене із Хуанде Рамосом нормальні стосунки, ми спілкуємося, все добре. Просто за нашу команду виступають багато гравців атакувального плану. Усі вони перебувають у чудовій формі, багато забивають. У нас дуже велика конкуренція за місце у стартовому складі. Проводимо багато поєдинків, граємо через два дня на третій. Наш тренер часто вдається до ротації складу, яка є нормальною ситуацією. У нашій команді кожен хоче грати у складі, проте вирішує все наставник, якому ми довіряємо.

- Тобто ви своїм нинішнім становищем у «Дніпрі» задоволені?

- Так, цілком. Мені нема на що скаржитися. Повторюю: все нормально.

- Подейкують, що влітку ви хотіли змінити адресу? Чи відповідає така інформація дійсності?

- Так. Уся справа в тому, що я практично не грав усю другу половину минулого сезону. Не можу просто сидіти й спостерігати зі сторони за тим, як грає команда. У мене є амбіції, я хочу грати, а не сидіти в запасі. Наразі ситуація виправилася. Мені знову довіряють місце на полі, відтак про жодні інші команди я не думаю.

- Чому передумали змінювати команду?

- Керівництво дніпропетровського «Дніпра» не хотіло мене відпускати, попросило залишитися, переконало мене, що я потрібен, отож зможу принести ще чимало користі. Вирішив погодитися, адже мені «Дніпро» імпонує. Подобається колектив, тренувальний процес, тут узагалі створені всі умови для плідної праці. Намагаюся виправдовувати довіру босів і тренерського штабу команди.

- Як вийшло так, що через дискваліфікацію ви пропустили матч першого групового раунду з румунським «Пандурієм», а не, скажімо, з естонським «Німме Калью» в раунді плей-оф? Адже покарання діє ще з минулого року, і його можна було відбути ще в одному з матчів кваліфікації турніру?

- Не знаю, що вам на це відповісти. Можливо, це помилка когось із співробітників клубу. Так, я справді міг відбути дискваліфікацію в матчі з естонцями, однак про це ніхто не подбав. До мене просто прийшли і повідомили, що я не зможу зіграти, адже ще маю відбути покарання за огріхи минулого сезону. Можу сказати, що моєї вини у цьому немає.

- «Дніпро» нині сильніший свого торішнього зразка чи залишився на тому ж рівні?

- Що й говорити, ми, звісно, стали сильнішими, порівняно з минулим сезоном. Уже три роки виступаємо разом, звикли один до одного, зігралися. Повністю пристосувалися до тренерських вимог, розуміємо, як треба грати, куди треба бігти, що робити в тій чи іншій ігровій ситуації. Команда прогресує з кожним роком. Пам’ятаю, коли тільки приїхав, команда була в розібраному стані. Тренер щойно прийшов, багато було нових гравців. Тоді про зіграність мова не йшла, намагалися просто виконувати тренерські настанови. Зараз усе зовсім інакше, тепер нас справді можна назвати командою.

- Ви два роки виступали в англійській прем’єр-лізі за «Блекберн Роверз». Скажіть, чому у вас не склалася кар’єра на Туманному Альбіоні?

- Вийшло так, що, перейшовши до «Блекберна», був гравцем основного складу, багато грав, забивав. Однак потім прибув новий керманич, президент змінився, тож мені, по суті, дали зрозуміти, що більше я їм не потрібен. Новий тренер почав запрошувати своїх виконавців на мою позицію, тому я й вирішив негайно змінити клуб.

- Отже, пропозицію дніпропетровців ви прийняли одразу?

- Так, нітрохи не сумнівався в такому рішенні. Представники українського клубу дуже сильно хотіли бачити мене у себе, відтак я дав їм принципову згоду. Необхідно віддати їм належне, вони наполегливо працювали над тим, щоби якомога скоріше я переїхав до Дніпропетровська. Також перед переходом я знав, що у цьому колективі виступає Стрінич, радився зі Срною. Він сказав, що «Дніпро» - дуже хороша команда, й мені варто підписати з нею контракт. Тобто, переїжджаючи в Україну, я був достоту обізнаний про нове місце роботи.

- Цього уїк-енду «Дніпро» грає проти «Чорноморця». У команді відчувається напруженість перед відповідальною грою?

- Та ні. Усе нормально. Ніякої нервозності немає. Усі готуються в звичному режимі. «Чорноморець» такий же суперник, як й усі інші. Знаємо, що одесити мають непогану переможну серію, останнім часом демонструють пристойний футбол. Та наша команда сильніша, тим паче, граємо перед рідними вболівальниками. Маємо перемагати - сто відсотків. Скажу більше, нам необхідна ця перемога, адже триває запекла боротьба за перше місце. Після одеситів нас очікує домашній поєдинок у Лізі Європи проти «Фіорентини» та дербі з «Металістом». Ми відстаємо від харків’ян на троє очок, і маємо ліквідовувати цей гандикап. Намагатимемося зіграти у свою гру, а вже потім подивимося на результат.

- З голеадором «Чорноморця» Олексієм Антоновим ви особисто знайомі, адже він також виступав за «Дніпро»?

- Звісно, я знаю його. Я вже перейшов у «Дніпро», коли він був у команді. Хороший нападник, індивідуаліст, із хорошим голевим відчуттям. Якщо він гратиме проти нас, захисникам доведеться попітніти. Утім, у футбол грає не одна людина, а команда. А вона в нас сильніша, відтак ми й переможемо.

Роман КИРІЄНКО, "Український футбол"

Никола Калинич, все интервью