3 июня 2015 г.

Главный тренер «Днепра» Мирон Маркевич

«Головне – працювати серйозно»

- Мироне Богдановичу, найперше – про ваші відчуття від останнього сезону.

- Хороший був сезон… У Лізі Європи футболісти себе проявили, ми всі отримали задоволення. У чемпіонаті в нас не було таких ресурсів, щоб грати на три фронти. Це було нереально. Багато переїздів, адже ми не грали вдома, постійно в літаках… Тому нереально було на всіх фронтах успішно виступати. Ну а в Лізі Європи команда добре себе проявила.

- В єврокубках «Дніпро» невпевнено стартував. Була у вас тривога спочатку за результат?

- Тривога була із самого початку, тільки-но почали роз’їжджатися футболісти. Крім того, почалися травми – у Матеуса, а згодом і в Коноплянки. Не було в строю півкоманди, причому основних гравців. Зрозуміло, що було дуже непросто. Разом з тим команда йшла на першому місці в чемпіонаті… Згодом склад стабілізувався, і колектив почав грати.

- Коли зрозуміли, що фінал Ліги Європи – це не фантастика, а реальність?

- Після матчів з «Олімпіакосом». Це все-таки хороша команда, галасу в Лізі чемпіонів наробила. Ми пройшли греків, і я зрозумів, що можемо далеко зайти.

- У фіналі чого забракло найбільше? Досвіду?

- По-перше, ми грали із класною командою. Не забуваймо про це. І ми їй дали гідний бій. Трохи помилялися в захисті. Таких необов’язкових помилок ми не робили ні в півфіналі, ні у чвертьфіналі. А у грі із «Севільєю» припустилися їх. Можна сказати, що не нам забивали, а ми самі собі. Особливо перший, третій гол. Смішні помилки. Ну, але це мало десь статися, оскільки в нас фактично немає резерву. У нас було всього чотири захисники, три опорники, і я молив Бога, щоб ніхто не зламався. Ми ж грали із серйозними командами.

- Після фіналу у Варшаві ви надовго не затрималися на банкеті й навіть не дочекалися привітального слова президента клубу Ігоря Коломойського. Не було настрою чи мали якісь інші плани?

- Та який може бути банкет після матчу, тим паче програного. Можливо, більше для футболістів. Мені ж не до банкету було.

- Тобто таки були розчаровані?

- Звичайно…

- Дякуючи футболістам за єврокубковий сезон, ви сказали, що вам як тренеру небагато залишилося. Що мали на увазі?

- Я не маю наміру до глибокої старості тренувати, мені вже 65-й рік пішов. Ще 2-3 роки попрацюю, а там треба і для себе трохи пожити. Раніше з дітьми тільки по телефону спілкувався, а тепер так із внуками. Крім того, треба давати дорогу молодим тренерам, футболістам. Нині є серйозні проблеми у збірної, у її комплектації. Потрібно, щоб молодь швидше «набирала». Від того клуби можуть програти, зате буде більше наших футболістів, молодих тренерів. Узагалі зараз зростає хороша плеяда фахівців.

- Апетит приходить під час обіду, мабуть, у вас є бажання щонайменше повторити такий успішний єврокубковий сезон?

- Потрібно виходити на якісно новий рівень. У нас є людей 10, ну, від сили 12. Нас уже добре знають, тому відповідно налаштовуватимуться. Нам мінімум 6 футболістів потрібно брати. Якщо таке буде, то ще можна про щось говорити. Інакше не треба жодних обіцянок давати. Один раз так може пройти, а далі потрібно серйозно працювати.

- Зважаючи на ситуацію в країні, війну на Донбасі, реально набрати хороших футболістів?

- Я все розумію, просто дивлюся реально на речі. Щоб досягати чогось у Європі, треба підсилюватися. А «Дніпро» зараз не є пересічним клубом, хтось і погодиться тут грати. Головне – працювати серйозно, щоб не було таких проколів, як з Ежидіо. Він був уже тут, підписав контракт, а потім просто поїхав. Потрібно серйозно виконувати роботу.

- Коли з Ігорем Коломойським говоритимете про підсилення?

- Не знаю… Наразі такої розмови не було. Навіть не знаю, як це буде. Менше ніж через місяць треба вже їхати на збори. Тому, якщо ми щось хочемо, то вже зараз треба цим займатися. А ситуація наразі не зрозуміла. Той же Коноплянка, кажуть, іде, навіть якісь команди називають. Треба ж знати точно…

- Про перехід Коноплянки не один рік говорять…

- Ну, так, але наразі я, головний тренер, нічого не знаю.

- Після останнього матчу в чемпіонаті проти «Говерли» ви сказали, що раніше за вашими суперниками їздили з двома мішками з грішми, а тепер з одним…

- …Та це всі знають. Ми ще до гри знаємо, скільки привезли нашим суперникам. Це не секрет. Футболісти між собою спілкуються, тренери. Усі все знають.

- Навіть тепер, коли непроста ситуація в країні, знаходять на це гроші?

- Та хіба це перший рік. Але це ще таке, вони ж не платять за те, щоб команда програла, навпаки, щоб виграла.

- От, власне, хотів запитати про ваше ставлення до стимулювання?

- Нормально ставлюся. Головне, щоб гроші йшли тільки команді, а не тим людям, які обслуговують матчі. Ось це основне. А так, футболістам хай платять гроші, що поробиш, якщо в людей є на це кошти. Ми звикли, що проти нас усі, як на останній бій виходять. З іншого боку, це добре, адже команда загартовується. Загалом хочеться, щоби більше порядку в нас було. З орендованими потрібно вирішувати питання. В одних матчах грають, а в іграх проти тих команд, у яких їхні контракти, – ні. Федерація повинна зробити однакові умови для всіх. Бо орендовані у «Дніпра» футболісти грають проти нас. Треба, якщо ви віддали футболіста, то він усі матчі може проводити або взагалі з орендованих ніхто не грає. Порядок треба наводити.

- У наступному сезоні скільки команд має бути у Прем’єр-лізі – 10, 12, 14 чи 16?

- Навіть не знаю. Такий чемпіонат, як того року… Він узагалі не зрозумілий. Як може бути 16 команд, що всі гратимуть у Києві? У всіх мають бути свої стадіони. А так, «Шахтар» то у Львові грає, то в Києві. Вибрав стадіон, значить, грай на ньому. А так, хто де хоче, там і грає.

- Бракує порядку…

- Узагалі немає порядку. Розумію – проблеми, війна… Але хай буде 10 команд, але щоби більш-менш була система. А де ми можемо взяти 16 клубів… Хто може, той хай грає. Але 16 – це нереально, навіть 14 забагато. Пропаде інакше інтерес.

- Кажуть, що всі призові за виступи в єврокубках, а це 9 мільйонів, УЄФА не заплатить «Дніпру» через старі борги клубу. Ви щось знаєте про це?

- Тільки те, що і ви – із преси, телебачення. Не в курсі справи. Знаю тільки, що ми заробили гроші, і хочу, щоб половину віддали команді, як це і було домовлено на початку сезону. Це я знаю точно і воюватиму за ті кошти. Ми заробили ці гроші, нам їх обіцяли віддати, і я наполягатиму на дотриманні домовленостей. Це знаю точно.

- Тоді останнє запитання про відпустку. Традиційно відпочиватимете в Україні?

- Ні, один раз зраджу традиції і поїду на тиждень в Іспанію.

Олег Петренко, vgolos.com.ua

Мирон Маркевич, все интервью