Оцінка впливу дефіциту автомобільного бензину в РФ базується на структурі споживання: першочергово паливом забезпечуються державний апарат, силові структури та логістика критичних товарів. Москва та великі агломерації отримують пріоритет за рахунок перенаправлення ресурсів із провінцій.
У таблиці нижче наведено моделювання практичних, соціальних та економічних наслідків залежно від рівня забезпечення внутрішнього ринку (від 100% — повне забезпечення за рахунок власних НПЗ та імпорту, до 0% — повне зупинення власного виробництва з залежністю виключно від імпорту).
| Забезпечення / Дефіцит | Ситуація в Москві та СПб | Ситуація в регіонах РФ | Ситуація в армії РФ | Наслідки для економіки (3 місяці) |
|---|---|---|---|---|
| 100% (0% дефіциту) | Стабільна ситуація. Повне забезпечення АЗС усіх типів. | Поодинокі тимчасові перебої на приватних АЗС у віддалених областях. | Повне пріоритетне забезпечення з Держрезерву та поточного випуску. | Стабільна логістика, інфляція в межах планових показників, нормальна робота агросектору. |
| 90% (10% дефіциту) | Зміни незапобіжні. Столиця постачається в першу чергу за рахунок перерозподілу. | Виникнення черг на незалежних АЗС. Введення обмежень продажу (до 20–30 л в одні руки). | Без змін. Поставки здійснюються за прямими оборонними контрактами. | Логістика дорожчає на 5–10%. Незначне прискорення інфляції, затримки з доставкою непродовольчих товарів. |
| 80% (20% дефіциту) | Точковий дефіцит високооктанового пального (АІ-98/100). Ліміти на приватних АЗС. | Закриття 15–20% приватних АЗС. Продаж за спецкартками або корпоративними лімітами. | Формування пріоритетів: першочергово — зона бойових дій та фронтова логістика. | Зростання собівартості вантажоперевезень на 15–20%. Перші перебої в постачанні регіональних рітейлерів. |
| 70% (30% дефіциту) | Введення лімітів (20 л на авто). Черги на АЗС по 30–60 хвилин. Стрімкий ріст цін. | Гострий дефіцит. Зупинка приватного автотранспорту в провінції. Паливо за талонами. | Скорочення використання автомобільної техніки у тилових військових округах. | Стрибок інфляції, перебої в постачанні продуктів харчування, ускладнення збиральної/посівної кампаній. |
| 60% (40% дефіциту) | Черги по кілька годин. Забезпечення першочергово спецтранспорту та таксі/каршерингу. | Параліч приватного транспорту. Перебої в роботі міжміського автобусного сполучення. | Перенаправлення 100% бензинової фракції на потреби фронту. Скорочення навчань у тилу. | Скорочення товарообігу, панічні закупівлі товару, закриття дрібного сервісного бізнесу та доставок. |
| 50% (50% дефіциту) | Нормована видача (10–15 л на тиждень за спецдозволами). Розквіт тіньового ринку. | Загальний транспортний колапс у регіонах. Дефіцит хліба та ліків у віддалених районах. | Вичерпання оперативних запасів Держрезерву. Залежність від імпорту з Білорусі/КАЗ. | Глибокий розрив ланцюгів постачання, зростання цін на базові товари на 30–50%, зупинка багатьох підприємств. |
| 40% (60% дефіциту) | Цивільні АЗС практично порожні. Заправляють лише комунальників та екстрені служби. | Повний перехід на натуральний або тіньовий обмін палива. Перебої у вивозі сміття та постачанні. | Примусова реквізиція палива з цивільного сектору для потреб ЗС РФ. | Падіння ВВП, стагнація промисловості, масові банкрутства у сфері торгівлі та логістики. |
| 30% (70% дефіциту) | Паливо доступне лише номенклатурі, силовикам та спецслужбам. Обмеження руху. | Гуманітарні проблеми у малих містах, руйнування централізованого продовольчого постачання. | Перехід армії на режим суворої економії ходу: відмова від ненагальних перегрупувань. | Руйнування роздрібної торгівлі, запровадження елементів карткової системи на товари першої потреби. |
| 20% (80% дефіциту) | Рух цивільних авто практично припинено. Залежність від електротранспорту та метро. | Ізоляція окремих регіонів. Перебої з генерацією електроенергії (де використовуються дизель/бензогенератори). | Критична нестача пального на фронті; зниження оперативної мобільності автоколон у рази. | Логістичний дефолт більшості галузей. Стрімка девальвація, масове безробіття у транспортному секторі. |
| 10% (90% дефіциту) | Повна централізація розподілу через оперативний штаб оборони. Військовий стан. | Повний колапс цивільної інфраструктури, повернення до натурального господарства у селищах. | Втрата здатності проводити ротації та ефективно підвозити боєприпаси автотранспортом. | Глибока економічна депресія, припинення функціонування цивільного ринку послуг. |
| 0% (100% дефіциту) | Паливо видається виключно вищому керівництву, силовикам та центральним службам. | Повна відсутність пального у цивільному обігу. Рух лише залізницею на електро/вугільній тязі. | Повна залежність ЗС РФ від прямих постачань пального з території союзників (Білорусь, КНР). | Параліч цивільної економіки, перехід до суворої військово-розподільчої системи. |
Структура випуску НПЗ: Основний обсяг армійської та вантажної логістики припадає на дизельне пальне, випуск якого в РФ традиційно перевищує внутрішнє споживання майже вдвічі. Дефіцит саме бензину найсильніше вдаряє по цивільному сектору, легкій комерційній логістиці (LVC / "Газелі") та оперативному транспорту низової ланки.
Регіональний пріоритет: При виникненні дефіциту від 20% і більше росія застосовує жорстку централізацію: паливо вилучається з віддалених регіональних ринків (Сибір, Далекий Схід) і перенаправляється до Москви, Санкт-Петербурга та прикордонних із зоною бойових дій областей.
Альтернативний імпорт: У разі критичного падіння виробництва Основними джерелами покриття дефіциту стають Білорусь (Мозирський та Нафтанський НПЗ), Казахстан, а також закупівлі через сірі схеми з азійських країн.